
Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Друзья, привет!
Сегодня я хочу рассказать вам историю о том, как я купила метадон, обдолбаная ходила в кино и как все это закончилось.
На тот момент я уже была достаточно опытным наркоманом и неплохо разбиралась в закладках и прочих наркотиках. Моя жизнь была похожа на одну большую марцу, в которой играл главную роль я и мои нарколюбовники.
Как-то раз, когда я сидела в наркопритоне, мне рассказали про новый способ получить незабываемую хапку. Я узнала о толкаче, который продавал метадон за недорого. Все говорили, что это сильнее гаша, поэтому я решила попробовать эту новинку.
Встретиться с толкачем было не так уж и просто. Наверное, судьба решила испытать меня еще сильнее. Я бродила по улицам, задыхаясь от жажды нового наркотика, пока наконец-то не встретила его у одного подворотенского бара.
Толкач оказался типичным наркобарыгой – неряшливый внешностью, с недоверчивым взглядом и постоянно проверяющий кругом. Но мне было все равно – я готова была сделать все, чтобы получить этот метадон.
Мы забрались в его машину и отправились в темное место, где происходила наркоторговля. Там он достал из-под сиденья пакетик со своим товаром – метадоном. Мое сердце забилось быстрее, когда я увидела этот пакетик.
Все приобретенные навыки и опыт наркомана говорили мне, что я не должна была никаких наркотиков, особенно таких серьезных, как метадон. Но я проглотила свои сомнения и решила пойти на этот риск.
Мне казалось, что это будет лучшая хапка в моей жизни, и я была готова сходить с ума, чтобы испытать эту невероятную эйфорию.
По дороге я попросила его помочь мне выпилить дозу, чтобы я сразу смогла попробовать этот наркотик, даже не дожидаясь своего дома. Толкач согласился, и я втихую сделала первый шаг в этот безумный мир метадона.
Как только я выпила первую дозу, меня обдало ощущение полного отключения от реальности. Я чувствовала, что пути назад уже нет, и впереди меня ждет только череда незабываемых приключений.
Мы пришли в кино, и я сидела на своем месте, обдолбаная и счастливая. Фильм начался, но я была где-то в другом измерении. Кажется, что я смотрела на происходящее как издалека, словно все происходило в параллельной реальности.
Фильм | Моя реакция |
"Матрица" | Все сливается в одну калейдоскопическую картину, я полностью погружена в мир матрицы и чувствую себя героиней фильма. |
"Великий Гэтсби" | Я ощущаю всю роскошь и безумие того времени, словно сама являюсь частью этой истории. |
"Оно" | Ужас и тревога охватывают меня полностью, я боюсь повернуть голову, чтобы не увидеть Пеннивайза. Чувствовалось, что время замедлилось, и каждая секунда превращалась в вечность.
Но как говорится, хорошее быстро заканчивается. Моя эйфория начала постепенно угасать, и я почувствовала, что теряю контроль над собой.
Когда фильм закончился, я поняла, что больше не смогу пойти на такой риск. Я поняла, что метадон – это не шутки, а серьезный наркотик, который может поставить крест на моей жизни.
И вот уже много лет прошло, я смотрю на эту историю с другой стороны. И я советую всем, кто еще не испробовал этот бездорожный путь, не идти по нему, искать счастье в других местах.
Всем моим нарколюбовникам я хочу сказать – вы сами выбираете свой путь, но помните, что есть гораздо больше приключений и возможностей, ждущих вас за пределами наркотиков.
|